майстриня арт-терапевт ляльки леся ребрик-03419

Ляльки не тільки для дітей. Як у Франківську проводять арт-терапію (ФОТО)

Часом людина не може самотужки позбавитися тривог, вирішити проблеми, розвіяти сумніви, вирватися із рутини. Цьому може допомогти мистецтво, зокрема, використання іграшок та казок.

Про це для читачів Огого! розповіла майстриня та арт-терапевтка Олеся Ребрик. Вона здобула філософську освіту, але більшу частину життя присвятила дизайну, моделюванню та виготовленню хендмейдівських речей. Жінка більше трьох років шила іграшки у місцевій майстерні, а потім почала робити їх для себе. Зізнається, спершу одну річ могла шити два тижні, а згодом темп пришвидшився. Тепер цікавих звірів та ляльок, які створила Олеся, можна знайти у кількох крамницях. Також вона шиє під індивідуальне замовлення. Серед них є дитячі забавки й такі, що чудово доповнюють інтер’єр помешкання.

«Хотілося втілювати свої ідеї, бо у майстерні не дуже прислухалися до того, що я хотіла зробити, – каже вона. – У мене кожна іграшка є іншою, немає стереотипної чи якогось зразка. Кожна має свій характер, вона уже народжується зі своїми неповторними особливостями. Я лише підкреслюю їх».

майстриня арт-терапевт ляльки леся ребрик-03408

До речі, загалом пошиття забавок не є дуже затратними. Дорого коштує синтетичне волосся для ляльок. Потрібна тканина і наповнювач. Шити може кожен, а працювати рекомендують у хорошому настрої, щоб результат був гарним. Майстриня переконана, що в основу ручної роботи закладатися має тільки позитив.

Окрім шиття, Олеся зацікавилася арт-терапією – терапією образотворчим мистецтвом з метою впливу на психоемоційний стан людини. У Львові прослухала цілий курс, провела кілька майстер-класів, а тепер проводить індивідуальні та групові заняття.

«Це дуже делікатний спосіб взаємодії з психікою людини, немає агресії, як під час психоаналізу. Кожен може у будь-який момент відсторонитися під час обговорення проблеми й сказати, що це не я, це мій малюнок, іграшка. Тобто немає травматизму»,  – поділилась арт-терапевтка.

майстриня арт-терапевт ляльки леся ребрик-03417

Майстриня займається лялько- та казкотерапією. Її вразило, що з допомогою простої іграшки є можливість відпрацьовувати власні механізми прийняття себе.

«Це взагалі окремий світ, бо з допомогою казки можна відкрити в собі ті знання, що вже є у нас, але ще не проявлені. Отримати ресурси для самореалізації», – додала вона.

Наприклад, під час казкотерапії присутні медитують. Ніби-то заходять у казкове місце, там бачать свого героя, малюють його, а потім програють певну ситуацію. Під час лялкотерапії шиють. От нещодавно робили лялечку щастя й під час творчого процесу планували щасливі моменти. Коли створюють тіньову ляльку-маріонетку, міркують над тим, що бентежить.

«Є ресурсна лялька, у ній закладається три кола – якою ти є, якою була і якою хочеш бути. Є піскова терапія, де з допомогою лялечки окреслюєш свій шлях», – пояснює Ребрик.

Також жінка проводить маскотерапію, яка є відносно складною для сприйняття. Це для тих , хто насправді готовий до глибокого самоаналізу і саморозкриття. Відвідувачі також можуть віднайти свій архетип, зрозуміти хто вони – мудрець, бунтівник, правитель, опікун тощо. Арт-терапевтка під час медитації ставить клієнтам кілька запитань, наприклад, про спокуси, про призначення у житті.  Відповіді допомагають зрозуміти людині, хто вона.

«Перебування в архетипі є комфортним, це як знайти себе, все розставити на місця, – запевняє Олеся. – Це тимчасово, якщо ти рухаєшся на шляху до самопізнання. Але на певний час ти маєш на цьому зупинитися, щоб рухатися далі. Важливо це знайти за численними соціальними масками, стереотипами, бо це те, що закладається при народженні».

майстриня арт-терапевт ляльки леся ребрик-03409

Арт-терапевтичні методи — це дуже широкий спектр взаємодії з людиною і дуже великі можливості для розкриття себе, для відкриття творчої сутності. Методів є багато, тому для кожного клієнта його слід підбирати індивідуально.

«Я навіть не можу сказати, яка із практик зараз є моєю улюбленою. Кожен метод має свою душу, – зізнається жінка. – Наприклад, мандалотерапія чи малюнки в колі — це відображення самості. Люблю назву «зріз клітини крові», адже кров несе інформацію про весь організм, духовний, емоційний, ментальний стани. Мандала ілюструє відповіді на такі екзистенційні питання як «хто я?», «де я?»,« звідки я?»,« куди я?», «для чого я?». Звісно, це допомагає і сприйняти себе, і трансформувати».

Клієнтів в арт-терапевтки вистачає. Приходять і діти, і дорослі. Нещодавно на заняття приходив навіть кандидат філософських наук. Дорослі, як правило, вибирають більш глибокі практики, а діти прагнуть попрацювати зі страхами, емоціями. Діти вражають своїм прагненням реалізувати власні ідеї, поділитися ними з оточуючими. Заняття відбуваються ненав’язливо, під супровід музики. Людина розслабляється, отримує заряд позитивних емоцій та іграшку, яку пошила власноруч. А згодом Олеся планує долучити до своєї роботи психолога, тоді арт-терапія приноситиме франківцям ще більше користі.

«Я задаюсь питанням «чому арт-терапія?», адже часто це досить виснажливо і важко. Але знаю, мистецтво і творчість — це те, що робить людину щасливою. Можливість донести це до своїх клієнтів є моєю нагородою».

Фото – Юра Валько та Чарівний куферок 

banner

Залишити відповідь         

Оцініть статтю