ксаміл

Мандруємо світом: Ксаміл, Албанія

За останні декілька років Албанія із загадкової європейської бідосі-замурзанки перетворилася в модний літній курорт. Причому не лише для українців, але й для поляків, італійців, німців. Вбиті дороги поступово змінюються на сучасні шосе, хоч і досі на узбіччі автобану можна побачити селянського воза з віслюком.

Десятки років Албанія була країною закритою. Її комуністичний очільник Енвер Ходжі посварився з усіма на світі та маніакально чекав нападу як з моря, так і з гір. Спадщина того психозу – бункера кількох типів, які давно стали візитівкою країни. Ще один спадок, вже часів албанської так би мовити «перебудови», – мерседеси. Вони і досі найпопулярніше авто в аборигенів. Адже саме така машина була колись в автопарку Ходжі.

За комуністичних часів албанці не дуже знали про морський відпочинок, тож і курортів тут по суті не було. Однак зараз Албанія стрімко розбудовує свою туристичну інфраструктуру. Адже для цього є всі передумови: тепле та надзвичайно чисте море, працьовиті та щирі люди, доступність та дешевизна.

албанія

Втім, щодо доступності є питання: Албанія давно безвізова для українців, але по суходолу дорога займе мінімум дві доби. Та й подолати доведеться півдесятка кордонів. Авіарейсів крім туристичних чартерів теж немає. Єдиний аеропорт – в столиці, а від неї до найсмачніших курортів півдня Албанії їхати кілька годин.

Втім, хто не злякається труднощів дороги, буде віддячений якістю та приємністю відпочинку. Ксаміл – найпівденніша точка на узбережжі країни. Це вже майже Греція, та й легендарний острів Корфу видно з усіх тутешніх пляжів.

Ксаміл декому з наших людей нагадує тимчасово втрачений Крим. Природа, гори і якась… невлаштованість. Розбиті узбіччя, натовпи відпочивальників в плавках, прилавки з надувними дельфінами, кафешки всіх рівнів комфортності та десятки, якщо не сотні пансіонів. Щоденний рух на пляж – з пляжу, а також десятки знайомих до болю пляжних сервісів.

Однак з безумовних плюсів – ціни на проживання, якість обслуговування (без ненависного кримського жлобства) і тутешня кухня. Так, у високий сезон буде не просто знайти спагетті з морепродуктами за 2-3 євро, але і досі за абсолютно доступну ціну ви можете скоштувати величезну миску всіх видів морських делікатесів.

Поруч з Ксамілом розташована світова пам’ятка ЮНЕСКО, грецько-римські руїни з амфітеатром міста Бутрінті, що включають також фортецю венеційського періоду.

А якщо вам бракує сучасних курортних розваг – вам шлях в Саранду, у кількох кілометрах на північ. Саранда нічим не нагадує патріархальний Ксаміл: сотні готелів, модні магазини, нічні дискотеки. На горі над містом височіє турецька фортеця, чесно кажучи перебудована в ресторан.

Невтомним відпочивальникам – шлях у гори. Стрімкий гірський серпантин за півгодини приведе вас до природньої пам’ятки, Блакитного ока. Унікальне карстове джерело вражає всіма відтінками синього. Глибина водойми – невідома. Кажуть, що дослідникам вдалося спуститися лише на 45 метрів. Купатися у Блакитному оці можуть лише відважні. І не через безмірну глибину, а крижану воду, яка має +13 градусів.

2016_204

В годині їзди від Саранди – старовинне місто Гірокастра. Воно розташоване на краю рівнинної ущелини між двома гірськими хребтами. Круті та майже непроїзні кам’яні лабіринти древніх вуличок ведуть догори, де розташована чималенька турецька фортеця.

В кам’яницях з черепичним дахом є і готелі. Але переважно це все таке ж житло, як і сотні років тому. Один з великих будинків, хата Зеката, доступний для екскурсій. До речі, саме в Гірокастрі народився албанський Сталін, Енвер Ходжі. На деяких стінах і досі з’являються написи в дусі «Енвер, повернися!».

Втім, навряд чи албанці справді сумують за своїм комуністичним минулим. Біля багатьох готелів майорять прапори США і чомусь НАТО. Англійську опановують всі, від малого до старого. Ще б пак: Албанія дуже прагне стати успішною та заможною країною. І здається, в неї це виходить.

А, і не забувайте говорити всім «фалемндерінт». Це означає «дякую». У відповідь вам неодмінно посміхнуться і скажуть: «ю лутем», будь ласка!

Вадим Войтик,
шеф-редактор проекту galka.if.ua, відвідав 86 країн світу

2016_192

banner

Залишити відповідь         

Оцініть статтю