5ed61ddc9b672

Це нормально: що потрібно знати про посткарантинну тривогу

Якщо потенційний вихід із самоізоляції викликає у вас тривогу, знайте, ви не самотні. Чому відчувати тривогу нормально і як з нею впоратися — розбираємося в матеріалі.


Як окреме покоління ми ніколи не були чимось серйозно стривожені — але з’явився коронавірус. З моменту, коли почалася пандемія й компанії в усьому світі почали закриватися, професійне виснаження змінилося побоюваннями щодо безпеки на роботі й фінансової стабільності. Замість соціальної тривоги ми стикнулися із самотністю й турботою про безпеку своїх близьких.

Тим часом, оскільки багато хто з нас опинилися в ізоляції, наше звичайне нав’язливе занепокоєння пропустити щось цікаве змінилося сильною тривогою щодо соціального дистанціювання, загрози захворіти й загальним занепокоєнням про майбутнє.

Але в міру того, як різні запобіжні заходи почали поширюватися в усьому світі, ми стикнулися з «посткарантинною тривогою», так це занепокоєння назвали в благодійній організації з питань психічного здоров’я Anxiety UK. «Це страх або занепокоєння з приводу повернення до нормального життя й виходу з ізоляції, — пояснює Самюель Леджер з Anxiety UK. — Тривога може виникати з низки причин, але найпоширеніші реакції, які ми спостерігаємо, спричинені проблемами зі здоров’ям або страхом перед невідомістю. Водночас рівень страху може варіюватися від занепокоєння через перебування в громадських місцях до страху залишати будинок загалом».

Для більшості з нас самоізоляція стала щонайменше стресом, але нині ми вже звикли до неї — таке життя стало новою нормою. Декому самоізоляція допомогла відмовитися від тиску з боку зовнішнього світу, принесла полегшення. Маючи більше часу для сну, читання й рефлексії, люди з раніше виявленими психічними розладами спостерігають поліпшення настрою й загального стану — зрозуміло, чому ідея виходу із самоізоляції здається такою неприємною.

Яким буде життя після ізоляції? Наскільки легко буде пристосуватися? Як ми можемо гарантовано бути в безпеці? Ці тривоги абсолютно нормальні. Тривога стає справжньою причиною для занепокоєння тоді, коли нав’язливі думки починають заважати повсякденному життю — від проблем зі сном до страху вийти з дому. Ми поговорили з провідним гіпнотерапевтом та експертом у галузі фобій Адамом Коксом про те, як визначити посткарантинну тривогу і як з нею впоратися.

Що таке посткарантинна тривога?

«Посткарантинна тривога була недавнім предметом обговорень в Anxiety UK, які описують її як занепокоєння, пов’язане з життям після послаблення карантинних заходів. Попри те, що правила ізоляції заважають багатьом людям, за своєю природою ми вміємо пристосовуватися й звикати. Оскільки ми пристосувалися до життя в ізоляції, деякі можуть непокоїтися з приводу того, на що буде схожим життя після ізоляції. Оскільки може бути багато невідомих варіантів розвитку подій, люди схильні турбуватися з приводу майбутнього або уявляти його найгірший результат».

Як зрозуміти, що у вас посткарантинна тривога?

«Ось деякі з головних ознак, на які варто звернути увагу: повторювані думки або занепокоєння про майбутнє, стан тривоги або напруги, проблеми зі сном, постійна перевірка новин або соціальних мереж на тему Covid-19 або правил самоізоляції, а в гіршому разі — можливі панічні атаки».

Чи може тривога бути корисною? Де межа між сильною обережністю й неконтрольованою тривогою?

«Деякі страхи й занепокоєння корисні, оскільки вони не дають нам бути нерозсудливими й безвідповідальними. Наприклад, наявність здорової тривоги може сприяти соціальному дистанціюванню. Натомість занадто велике занепокоєння може спричинити проблеми з психічним здоров’ям і призвести до марних стратегій з виживання, як-от уникання, вживання алкоголю й наркотиків, переїдання й самолікування. Оскільки занепокоєння є неприємним почуттям, багато людей вдаються до вживання різних препаратів, щоб змінити свій емоційний стан. В крайньому разі це може привести до агорафобії, коли люди можуть захотіти не виходити на вулицю й перетворити ізоляцію на свій новий нормальний спосіб життя».

Чи потрібно боятися посткарантинної тривоги?

«Коли я працюю з клієнтами, то нагадую їм, що всі тривоги тимчасові — і щоразу, коли вони боролися з тривогою, вони виживали. Тому цей досвід треба цінувати. Крім того, корисно знати, що занепокоєння часто виникає через неусвідомлені стратегії мислення, які можна змінити. Раніше я страждав від такої сильної тривоги, що не міг покинути власного помешкання, а тепер я допомагаю іншим впоратися з різними занепокоєннями, з якими люди живуть все життя, за один сеанс — я знаю, що тривогу можна перемогти».

Як впоратися з тривогою?

«Зосереджуйтеся на поточному дні; не намагайтеся думати про те, на що буде схожим життя впродовж наступних місяців, просто живіть сьогоднішнім днем, щоб знизити ступінь тиску на свої думки. Прийміть те, що є речі, які ви не можете контролювати, і є багато того, над чим ви маєте владу. Ви не можете контролювати скасування режиму ізоляції, але ви можете контролювати кількість споживаних новин і час, витрачений на роздуми про життя після карантину. Зосередьтеся на позитивних стратегіях подолання труднощів, наприклад, на фізичних вправах, медитації, прогулянках на свіжому повітрі, замість їжі, спиртних напоїв і куріння. Стежте за своїм внутрішнім діалогом: ваші думки корисні чи „підгодовують“ вашу тривогу?»

Як проявлятиметься тривога після скасування режиму самоізоляції в усьому світі?

«Буде страх перед потенційними наслідками Covid-19, який став першопричиною карантину в усьому світі, тому в ідеальному світі тривога знову стане психічним розладом, що потребує шанобливого ставлення й конкретного лікування. Якщо тривога накриє весь світ, то, звісно, вона буде особливо впливати на окремих людей. Сподіваюся, у світі буде глибший рівень співчуття, коли йтиметься про тривогу й усі проблеми психічного розладу».

Текст: Tish Weinstock

За матеріалами vogue.co.uk 

banner

Залишити відповідь         

Оцініть статтю