IMG_20180710_091139_HDR

Як франківці у Македонії другу сім'ю відшукали

Подорожні нотатки з глибинки колишньої югославської республіки Македонія журналіста “Галки” Максима Застави. 

Після насиченої, яскравої, сповненої незабутніх вражень мандрівки балканськими країнами, на двох співподорожувальників чекала тривала дорога у рідну Україну, в місто Франкове – це близько доби автівкою (майже дві тисячі кілометрів доріг різного гатунку), адже поверталися додому з далекого албанського курорту Ксаміл.

Численні кордони, різні ситуації на автошляхах, які всіляко сповільнювали рух, катастрофічна втома (адже керувати автівкою вміє лише один з двох мандрівників), словом – кілька разів доводилося зупинятися на ночівлю. Один з прихистків запам’ятався з особливою силою. Мова піде про населений пункт Кратово, котрий знаходиться в Македонії, зокрема про досвід життя у звичайному тамтешньому сільському будиночку “Etno House Shancheva”.

IMG_20180710_083927

“Що? Де? Тут? Ти серйозно?”, – питає спантеличений Макс, побачивши перед собою дворик, де мирно живе кішка з кількома кошенятами, який очевидно є чиєюсь приватною територією.

“Хм. Неочікувано, пішли!”, – відповідає виснажений дорогою Вадим (власне саме Вадим і забронював це помешкання на Booking.com, тобто “бачили очі, що купують”, проте також був дещо здивований побаченим).

IMG_20180710_085101_HDR

Зайшовши на подвір’я ми зустріли власницю будинку, яка виглядала чи то заклопотаною, чи то розгубленою. Ми пояснили, чому “вторглися” на володіння і вона комусь подзвонила. За мить прийшов харизматичний македонець – її чоловік. Він дуже тепло зустрів своїх гостей, а ще допоміг виконати титанічну дію – припаркувати автівку. Справа в тім, що в Кратово досить вузенькі вулички, вимощені камінням. Найменший невірний рух і все, як мінімум подряпина на машині забезпечена. Словом ми мандрували позашляховиком, чиї габарити для вказаного населеного пункту були не надто відповідними.

Перетнувши поріг помешкання ми опинилися у стінах автентичного македонського двоповерхового будинку – дерев’яна підлога, дерев’яні сходи, дерев’яна стеля. А від деталей просто очі розбігалися: традиційний одяг та посуд, килими та старовинні дрібнички. Це той випадок, коли слово “атмосферно” якнайкраще характеризує те, що довелося побачити.

Окрема тема – це господарі. Нас вмить відвели на кухню та почали частувати традиційними стравами – сиром, салатом з овочей, які зірвали з власного городу, перцями, смаженими просто на конфорці плити з додаванням виноградного оцту. Ще однією приємністю була дегустація місцевої самогонки та вина, під час якої між нами та господарями розв’язалася тепла розмова. Словом ми їх, як і вони нас розуміли “через слово”, адже англійською господарі не надто володіють. Тим не менш складався цілісний діалог, де ми ділилися враженнями від відвіданих країн, а етнічні македонці розповідали нам про себе, будинок, рідну країну. Склалося враження, ніби приїхав у село до своїх “старих”, де тебе посадили за стіл, як в дитинстві і почали годувати численними стравами, поки не стане важко пересуватися.

Після вечері нас все ж провели у кімнати, де ми мали ночувати. Вони були облаштовані так само, як і все помешкання – суцільна автентика, а з вікон відривався дуже гарний вид на Кратово. До слова, ванна кімната – сучасна, все ж митися хочеться так, як звикли це робити європейці. Видно господарі свого часу це зрозуміли.

Як вже зазначав раніше – це не була ознайомча поїздка у Кратово, адже ми просто поверталися додому і нам потрібно було відпочити та й, скажу відверто, робити там немає чого. Однак, було б дивно з боку досвідчених мандрівників проігнорувати прогулянку новим містом, в яке навряд чи колись знову занесе. Збираючись виходити нас спинив господар, питаючи про плани на вечір. Відповіли, що збираємося трішки дослідити Кратово. Достеменно так і не зрозуміло, але вочевидь після фрази “дослідити Кратово” він вирішив, що його обов’язком є влаштувати нам екскурсію.

Я був вражений, і не від міста, а від обізнаності цього чоловіка про свій рідний населений пункт та любові, з якою він розповідав про нього. Наш “екскурсовод” розповів нам історію буквально кожного будиночка, кожного мосту, кожного камінчика. Коли людина видає тобі стільки інформації про рідний край, ти розумієш, що це дійсно гідно великої поваги.

IMG_20180709_201033_HDR

Не обійшлося без гастрономічного туризму. Крокуючи містом чоловік завів нас у непримітну забігайлівку, схожу на локальну “бургерну”. Він щось замовив. За мить нам “вручили” склянки з холодним напоєм, який кольором нагадував “лате” з дивним запахом і досить незвичним смаком та консистенцією. Нам “на пальцях” намагалися пояснити, що ж то таке, але остаточно стало все зрозуміло завдяки старому доброму довіднику під назвою “Google”. Отже, ми скуштували напій “Буза”, а якщо людською – брага! Виготовляється напій шляхом кип’ятіння пшона у воді певний час. Далі отриману рідину охолоджують та піддають процесу ферментації – напій бродить, тому, як правило, має мізерну кількість алкоголю, близько 1%. Ним македонці втамовують спрагу. Особисто я можу дати цьому продукту оцінку “на любителя”.

Після екскурсії ми повернулися “додому” на ночівлю, а вже зранку на нас знову чекав стіл з безліччю страв: традиційна страва “баніца”, салати, сири, кавун, диня і тому подібне. Словом, не в кожному “all inclusive” таке різноманіття. Зазначу, що у вартість не були включені вечеря та сніданок – це чисто ініціатива господарів.

Проводжали нас гості подарунками – македонське вино, тамтешні солодощі, сушені травки. Далі харизматичний македонець допоміг нам виїхати з парковки, вказав рукою, де комфортніше виїхати з міста та побажав усього найкращого.

Попри моє відверте здивування на початку та певне почуття дискомфорту проживання в етно будинку, їдучи автівкою з Кратово раптово спіймав себе на думці, що мені стало сумно і цю ночівлю я запам’ятаю надовго.

Текст: Максим Застава, редактор сайту galka.if.ua, відвідав 38 країн світу

banner

Залишити відповідь         

Оцініть статтю