Домівка Гаррі Поттера в Івано-Франківську. Ревізія закладу "Geek&eat"
Напередодні різдвяних свят багато з нас передивляються улюблені фільми: «Сам у дома», «Гаррі Поттер» – класика жанру, яка ніколи не набридає. Для фанатів Поттеріади в Івано-Франківську відкрився тематичний заклад «Geek&eat. Тому, шукаючи різдвяного настрою, ми вирішили зайти сюди на ревізію.
Кафе знаходиться в цокольному приміщенні на початку вулиці Шевченка. Вивіска «для тих, хто в темі» із номером платформи 9¾. Спускаємось.
Заклад невеликий, але справді дуже атмосферний. Деталі інтер’єру можна розглядати годинами. Тут і листи з Хогвортсу, свічки зі стелі, як в обідній залі, розподільний капелюх, кубок вогню, легендарна мітла «Німбус 2000» і ще нереальна кількість дрібних деталей, які хочеться фотографувати і мацати.
Після тривалих оглядин, ми все ж сіли за столик. До слова, в закладі не було відвідувачів, окрім нас, тому могли обирати будь-який. До цього моменту мені, як фанатці легендарного хлопчика, що вижив, подобалось усе. До нас підійшов офіціант у светрі факультету Грифіндор та подав меню.
З цього моменту стало все дуже незрозумілим. Меню оформлене у стилі газети, тут є, фото персонажів фільму і тематичні назви. Загалом цікаво переглянути, але обрати страву реально складно. А ще тому, що опис до них прописаний дуже дрібним шрифтом, який складно прочитати в умовах приглушеного освітлення.
На момент ревізії замовити можна було не все, так, як деяких позицій в меню не було, тому, на жаль, «Бладжерів з сиром» ми не скуштували. На томість замовили чай на вишневому соку та фахітас з куркою.
Чай принесли доволі швидко і це була ціла шоу-програма. Ми були в багатьох закладах, але такого ще не бачили. По-перше, чай на вишневому соку це взагалі щось цікаве, але те, яким він був – ще одне здивування.
Великий чорний глиняний чайник із емблемою Хогвортсу і два горнятка з емблемами Грифіндору та Слиерину у формі казанків для зілля. Коли налили чай в горнятка, він справді був схожим на магічне зілля, бо всередині кружляли блискітки. Виглядає феєрично! Тут мушу прикріпити відео, бо фото не передасть цього ефекту.
Ми потішились і спробували. На смак – це вишневий сік, трохи розбавлений гарячою водою. Смаку чаю ми не відчули, заглянули в чайничок: чайні листочки не плавають. За рецептом подавали з прянощами, але ми попросили подати окремо, бо не дуже любимо гвоздику.
Тому вирішили спитати офіціанта, який склад в цьому напої. Нам пояснили, що сік розбавляють легким чорним чаєм, щоб не зіпсувати смак. Може й так, але чай тоді справді дууууже легко заварений.
На фахітас прийшлось зачекати трохи довше. Але то не проблема, бо час тут можна провести, розглядаючи статуетки та декорації. До речі, тут доволі чисто, не зважаючи на велику кількість дрібних деталей. А ще на стіні над каміном висить телевізор, тут транслюють легендарні моменти зі всіх частин фільму. А в залі грає легка різдвяна музика.
Нам винесли страву. Спершу подали тацю із лавашем, сметаною, сальсою та натертим твердим сиром. Ми на секунду завмерли, бо вирішили, що то і є вся страва, але за декілька секунд винесли пательню куркою та болгарським перцем, смаженими на грилі. На справді, ця страва нас розчарувала. Хоча фахітас справді проста страва, але тут її спростили вже занадто.
1 лаваш розрізали на 4 частини, що не відповідало пропорціям начинки, а шматки були маленькими, тому важко загорнути в них м’ясо з овочами. Сама начинка, як і сальса була нарізана неохайно, великими різними шматками і, на жаль, нічим не присмачена. Не відчувалось ні перцю, ні лимонного соку, нічого.
Можливо, ми очікували трохи більшого, бо ціни в закладі не є низькими. До прикладу, наш чай вартував 180 грн, а фахітас 230 грн. Загальний чек склав 410 грн.
До речі, чек подали теж оригінально: в коробочці, що була мініатюрою книги-монстра.
Загалом, після візиту залишаються змішані відчуття. Тут красиво і атмосферно, можна придбати на подарунок шоколадну жабку, відчути себе на хвилинку частиною великої чарівної історії. Це приємний реверанс для поціновувачів Поттеріади, але розглядати «Geek&eat», як місце, де можна смачно поїсти чи відсвяткувати якусь подію – навряд. Хочеться, щоб тут більше уваги приділили кухні, смаку страв та турботі про гостей.