Red monkey в Івано-Франківську
Останні кілька тижнів усе місто гуде про нову раменну Red Monkey, тож ми не могли пройти повз. У неділю ввечері відклали всі справи й нарешті вирішили спробувати, що ж там викликає стільки розмов. Тим паче, Red Monkey — це мережа, що вже працює у Львові, Тернополі та Дніпрі, і тепер дісталася й до Івано-Франківська.
Заклад розташований на Бельведерській. З вулиці все виглядає мінімалістично: неон на вікні, акуратне лого над дверима й багато молоді перед входом. Усередині — два зали: праворуч більший із багатьма столиками, а прямо зі входу — довгий вузький зал з відкритою кухнею та барною стійкою навпроти маленьких столиків біля вікон.
Щодо вайбу та інтер’єру в закладі, я яксь писала, що зараз всі нові кафе і ресторани +- однакові. Тихі, трохи інтимні, з розслабляючою музикою, Так ок, тут взагалі не так.
Заклад повний людей, здебільшого молоді, шумно, рухливо, живо. Всі столики зайняті, тому нам рекомендують сісти за бар — і, чесно, це навіть плюс. Перед очима одразу відкривається кухонний двіж, де все працює як злагоджений механізм: багато рук, багато процесів, жодної метушні.
Відчуття таке, ніби потрапляєш у якусь азійську “столовку” у великому місті, де всі сидять близько один до одного, їдять, сміються, щось обговорюють. Дуже атмосферно.
Інтер’єр простий і невимушений: біла плитка до середини стін, дерев’яні столи, стільці та підлога, кумедні постери. На кожному столику — цілий набір доповнень до рамену: млинок із кунжутом, чилі-олія, соєвий соус, умамі-пудра. І наймиліше — баночка з гумками для волосся, щоб дівчатам було зручно нахилятися над тарілкою. Це справді дрібниця, але така турботлива.
Формат закладу — самообслуговування. Замовлення робиш на касі, персонал там привітний і допомагає зорієнтуватися в меню: розповідають, чим відрізняються види рамену, радять, що краще підійде новачкам. Коли твій номер озвучують — забираєш замовлення самостійно.
Меню компактне: п’ять видів рамену, два різновиди гьодзе, оніґірі та кілька популярних азійських закусок — кімчі, вакаме тощо. Ми взяли Турікоцу, Шою і обидва види гьодзе.
Поки чекали, я сходила глянути вбиральню. І вона — приємний сюрприз. Та сама біла плитка, зверху постери з аніме, чисто, тепло, гарний запах, є велике дзеркало. Видно, що за цим стежать.
Готували наше замовлення приблизно 15–20 хвилин. Спочатку принесли гьодзе — ми були голодні, тому вони зникли миттєво. Ніжна начинка, приємний смак, все як треба. Потім закликали за раменом.
І ось він — велика миска гарячого, ароматного бульйону, з купою цікавих інгредієнтів. Рамен тут — дуже наваристий, класичний базовий, який легко адаптувати під свій смак. Сам по собі він досить нейтральний, але саме для цього на столах стільки доповнень — кожен може зробити страву яскравішою, пікантнішою або більш насиченою. Порція велика, щедра і дуже ситна. Чесно: доїсти важко, але воно смачне й поживне.
Щодо цін: рамен коштує близько 250 грн, гьодзе — 35–40 грн. Наш чек на двох дуже голодних дорослих склав 725 грн. Це приємний досвід, і ми точно повернемося ще.
