Ревізія закладу LANE в Івано-Франківську
Реклама цього закладу так часто попадалась нам в Інстагрмі і Тік-Тоці, що шансів не прийти на ревізію у нас не було. Мова йде про Lаne. З їх сторінки в Інстаграмі зрозуміло, що кафе відкрилось в середині серпня, але за цей час заробило вже багато схвальних відгуків. Чи дійсно все так, як на картинці? Пішли дивитись!
Заклад знаходиться на вул. А. Мельника, 10 позаду супермаркету АТБ. Окремої вивіски, яка була б помітною з дороги немає, тому шукайте наліпки на вікні та на дверях. Інтер’єр в Lane дуже затишний. Позаду диванів навіть зробили металеву сітку, по якій в’ється живий плющ. Заклад новенький, плющ теж не встиг розростися на всю стіну, але за декілька років тут, мабуть, будуть справжні джунглі. В оздобленні переважають приємні природні кольори: теплий коричневий відтінок дерева, приглушений оливковий, сірий. Все, що оточує в цьому закладі налаштовує на відпочинок. Роздинкою для мене стала вітрина з десертами біля барної стійки. Тут просто мільйон смачних калорій. М’які стільці та дивани, звисаючі джутові люстри, і багато-багато зелені. Хочеться сказати, персонал тут привітний і уважний до гостей. Словом, перше враження тут дуже приємне.
Ми завітали в обідній час, хвилювалися, чи знайдеться нам місце, але в закладі були зайняті всього три столики. Тому ми обрали великий стіл в закутку біля дивану. З меню по QR-коду обрали собі страви. Взяли сирники, бо саме їх найчастіше бачили в Інстаграмі, кукурудзу з айолі і капучино. Поки чекали срави, офіціант приніс графин з водою. А ми пішли мити руки і розглядати вбиральню. Тут дотримуючись дивної традиції, яка складається в мене на останніх ревізіях, я знову не з першого разу потрапила до вбиральні. Справа в тому, що на шляху від барної стійки до рукомийників, на стіні висить велике дзеркало, в якому відзеркалюються ті самі рукомийники. І я, як завжди неуважна, задивилась в телефон і зайшла в це дзеркало. Висновок один: дзеркало чисте, а мені треба бути уважнішою. У вбиральні все ок: чисто, тепла вода є, мило є, рушнички теж були. В нових закладах рідко є проблеми з чистотою, насправді.
Принесли наше замовлення. Кукурудза з айолі на смак дуже ніжна. ЇЇ подають з пітою. Солоденькі зерна, нейтральний соус, прикрашені мікрогріном та слайсами гострого перцю. Класний варіант для перекусу (може не дуже дієтичний), цю страву рідко зустрінеш в меню франківських закладів. В меню пише, що ця страва гостра, але насправді кукурудза лагідна.
Сирники: тут справді розкішна презентація. Сирнички викладені в ряд по центру тарілки, з одного боку карамель, а з іншого – білий йогурт з фруктами. Все це посипане солодкою крихтою. На смак теж прекрасно. Консистенція кисломолочного сиру дуже ніжна. Вони пухкі і не забиті.
Капучино було добре. Насправді, я трохи вибаглива до кави, мені то загірке, то закисле. Тут справді добре, можна пити без цукру.
Але є нюанс, на який хотілось би звернути увагу. Презентація сирників не співпала ні з їх описом в меню, ні з фото (вони, до речі, теж різні)
На фотографії в меню їх подають з полуницею та лохиною, в описі – лохина і малина, а нам принесли з полуницею та апельсином.
А ще страви на фото виглядають більшими, ніж є в житті.
Загалом обід обійшовся нам в 350 грн. Ми смачно перекусили, послухали приємну музику і пішли далі допрацьовувати робочий тиждень. Сюди варто повернутись і таки спробувати дересерти ті десерти з вітрини.
