Затишок із хвостиком: ревізія кафе "Мама Кішка"

У цей заклад ми потрапили далеко не одразу. Перші місяці після відкриття «Мама Кішка» користувалася шаленою популярністю — усі столики були зайняті майже постійно. Але ми не могли оминути місце, де можна пообідати в компанії котиків.

Кафе розташоване на вулиці Січових Стрільців, навпроти супермаркету «Євроспар». За великими вікнами увагу перехожих привертають пухнастики, які мирно дрімають на підвіконнях. Чесно кажучи, я мала певні упередження перед відвідинами. Адже коти, шерсть і їжа — це не зовсім очевидне поєднання. Проте, як виявилося, такий формат близький багатьом котолюбам.

До речі, при бронюванні столика нас попередили, що заклад не приймає гостей із дітьми до 12 років. Пізніше офіціант пояснив, що спочатку діти могли приходити, але через неприємні ситуації вирішили зробити простір безпечним для дітей і комфортним для котів.

Всередині заклад просторий і світлий. Біля входу привертає увагу великий малюнок котячої мордочки. Загалом інтер’єр простий, без пафосу, адже головна «фішка» тут — не люксовий дизайн, а котики. Уздовж стін розміщені столики, а між ними — будиночки, іграшки й навіть полиці із настільними іграми. У центрі зали — велика барна стійка.

Меню кафе не прив’язане до певної кухні — воно доволі різноманітне. Наприклад, тут є іспанська кесадилья, грецький салат, а фірмові страви називаються «Ситий Кіт 1» і «Ситий Кіт 2». Ми замовили мексиканську кесадилью, млинці з яблуком і трав’яний чай.

Поки чекали замовлення, зазирнули до вбиральні. Там чисто й охайно, але є недолік — немає теплої води. Узимку мити руки холодною водою не дуже приємно, тому адміністрації варто звернути на це увагу.

На столах у кафе стоять баночки з антисептиком — приємний бонус для любителів котиків, які не забувають про гігієну.

Цей заклад складно оцінювати за стандартними критеріями, адже кухня, затишок чи інтер’єр тут не є головними. Відвідувачі приходять сюди, щоб провести час із пухнастими улюбленцями.

Сервіс: Персонал привітний і доброзичливий. Офіціант терпляче відповідав на наші численні запитання й навіть розповів, що всіх котиків беруть із притулків, вакцинують, а тих, хто довго прожив у кафе й почав вести себе надто “по-домашньому” — залазити на столи чи красти їжу, — можна забрати додому. На стіні висить «дошка випускників» — фото тих котиків, які знайшли нову родину.

Затишок: Тут у мене склались двоякі враження. у «Мами кішки» скоріше спільний відкритий простір, де всі гості на виду один у одного. Також в закладі немає музики. І це не дуже затишно. Доводиться розмовляти пошепки, а ще чути всі бесіди за сусідніми столиками, навіть, коли не хочеш цього. Якась легка фонова мелодія точно не завадила б.

Кухня: Замовлення подали швидко, адже в залі, окрім нас, було лише кілька гостей. Їжа смачна, але не вражаюча. Якщо шукаєте місце для гастрономічних відкриттів, варто спробувати щось інше. Але якщо ваша мета — погратися з котиками і перекусити, ви залишитесь задоволені.

Ще один нюанс: на момент відвідин у закладі не видавали чеки, тому наш написаний від руки. Всього візит обійшовся у 415 гривень.

Це теплий заклад, де їжа стає другорядною, адже головна “страва” тут — це атмосфера спілкування з пухнастими мешканцями. Виходячи звідси, ти не відчуваєш себе просто гостем кафе, а наче відвідувачем невеликого притулку для котів, який піклується не лише про своїх тварин, але й про людей, які їх люблять.

«Мама Кішка» — це місце для тих, хто цінує емоції та моменти, коли можна забути про щоденні турботи, погладити котика і просто насолодитися затишком. Звісно, є нюанси, які можна покращити — додати теплої води, створити музичний фон, можливо, розширити меню напоями для зимового сезону. Але це дрібниці порівняно з тим, що ти отримуєш тут — щиру атмосферу любові до тварин і можливість зробити чийсь пухнастий день трохи щасливішим.