Як народжується справжнє пиво у Франківську (ФОТО)

Науковці стверджують, що пиво – третій за популярністю напій у світі після води та чаю. Можна бути певним, що і серед прикарпатців є чимало поціновувачів хмільного напою.

Однак мало хто знає, як виготовляють справжнє пиво. Тому для читачів OGOGO! пивовар франківського гастропабу «Bartik beer» Василь Курляк розповів, із чого та як готують пиво, скільки триває процес варіння і бродіння та яка закуска «пасує» до напою.

У «Bartik beer» варять шість видів пива: світле, пшеничне, напівтемне «Ель», індійський «Пейль-ель», «Портер» і «Авторське».

«Пиво нефільтроване, живого бродіння, яке не пастеризується, не проходить ніяких хімічних обробок. Ми використовуємо тільки високоякісну сировину, яку закуповуємо у бельгійських, німецьких, словенських виробників. Щоб приготувати пиво потрібні лише солод, хміль, дріжджі і наша праця – більше нічого», – каже Василь Курляк.

Процес пивоваріння є тривалим. Приготування пивного сусла займає приблизно 8-9 годин, після чого сусло перекачують у танки для бродіння, де воно бродить від 21 до 40 днів. Тривалість бродіння залежить від сорту пива.

Починається процес із подрібнення на спеціальному станку солоду. Отриманий солод засипають у заторний чан, де він проходить певну технологічну обробку та потрапляє у фільтр-чан, де відстоюється певний час. Далі солод відфільтровують у сусловарочний чан, де він кип’ятиться уже із хмелем. Отриману суміш перекачують у вірпул-чан.

«Вірпул» у перекладі – вир. Коли ми закачуємо суміш у вірпул-чан, вона крутиться у центрифузі, внаслідок чого залишки хмелю осідають на дно. Далі ми охолоджуємо «чисте» сусло та відкачуємо у ЦКТ – бродільний танк», – розповідає пивовар.

У бродільний танк до сусла додають дріжджі, які вимагають певної температури. Зокрема, дріжджі верхового бродіння використовують для приготування темних сортів пива. Вони потребують для розмноження вищої температури, ніж дріжджі низового бродіння.

У процесі розмноження дріжджі поїдають цукри, які є у пивному суслі, та перетворюють їх на алкоголь і вуглекислий газ. Вуглекислого газу утворюється забагато, тому його частково випускають.

«Але важливо випустити лише частину вуглекислого газу, адже без нього не утвориться хороша пінка», – підкреслює пан Василь.

Цікаво також, що, аби зварити пшеничне пиво, у сусло додають цедру апельсина. Колір же напою залежить від сорту чи сортів солоду.

Чи не найважливішим у пивоварінні є дотримання чистоти процесу.

«Це означає, що потрібно контролювати, аби у пивних чанах не заводились ніякі бактерії. По-перше, це небезпечно для людей, а, по-друге, пиво може зіпсуватися», – зазначає пан Василь.

Перед приготуванням напою пивовар ретельно промиває обладнання спеціальними хімічними засобами. Для дезінфекції використовують відповідні системи, насоси, миючі головки – сіп-мийки. Коли насос подає воду у чан, сіп-мийка під дією відцентрової сили крутиться і розбризкує хімікати, які потім вимивають водою. Хімікати впродовж двох годин розкладаються на оцет і перекис водню, тобто є нешкідливими для людей. Через 2-3 години після обробки можна починати варити пиво.

«Я став поціновувачем пива лише тоді, коли почав варити його. Те пиво, яке ти п’єш із пляшки зовсім інше, ніж те, яке ми варимо. Воно освіжає, тамує спрагу, тонізує організм. Після споживання натурального пива немає похмілля. Тим більше, у пиві є багато і корисних речовин. Але потрібно знати міру, тому що це, все ж, алкогольний напій», – каже пивовар.

Пан Василь каже, що світле і пшеничне пиво найкраще смакує з сирами – особливо, гуцульськими. Темні сорти пива краще поєднуються з м’ясом. У середньому ж літр справжнього пива коштує 56 гривень.

OGOGO! бажає своїм читачам споживати тільки якісне пиво, але в міру.