Наречений у кілті: як франківка вийшла заміж за шотландця (ФОТО)
Франківка Вікторія познайомилась зі своїм чоловіком Тері у Польщі влітку 2017 року. Він одразу назвав її ” special girl”, а потім пропозиція бути Girlfriend на мості закоханих у Кракові, знайомство з батьками, різні часові пояси та весілля в Україні. “Галка” дізналась захопливу історію кохання франківки та шотландця.
Вікторія познайомилась зі своїм тепер уже чоловіком Тері у Кракові влітку 2017 року. Там дівчина жила останні 5 років та закінчила університет. Тері та його батьки з Шотландії, хоча хлопець наразі проживає в Англії.
“From the very first moment I knew she was a special girl”, – каже Тері.
Від того літа пара почала переписуватись у “WhatsApp”, а восени Тері знову приїхав до Вікторії, аби запропонувати зустрічатись.
“З самого початку його відношення до мене було інше, не так, як інших хлопців. Нам просто дуже пощастило і було легко один з одним, цікаво пізнавати один одного. Завжди є про що поговорити, просто своя людина більше – ніяк на поясниш. У нас різний менталітет, але я теж дуже змінилась живучи в Польщі, адже спілкувалась багато з британцями. Тому мені було легко з ним. Та й йому цікаво зі мною, бо деколи різне бачення на речі”, – каже Вікторія.
До слова – за тамтешніми звичаями, зустрічатися з кимось та мати girl- чи boyfrend – різні етапи в стосунках. Тому в в січні 2018 Террі офіційно запропонував дівчині бути його Girlfrend на мості закоханих у Кракові, там вони разом прикріпили свій замочок.
“З осені ми бачились кожні 3-4 тижні, так виходило через роботу, адже Тері – пілот, багато вихідних немає, та він часто в роз’їздах. Але це нам не перешкоджувало аж ніяк, навіть будучи в інших часових зонах та на кінці світу, ми були взмозі спілкуватись. Так, були безсонні ночі, сльози, це все тяжко, але я вже звикла”, – каже Вікторія.
Через візові проблеми Вікторії не вдавалося переїхати до Тері. Але впродовж двох років стосунки на відстані стали міцнішими, а почуття зростали.
“За цей час ми тричі разом подорожували в Україну. Також ми були разом у Будапешті, Монако Амстердамі. Святкувати новий 2019 ми приїхали у Франківськ. Тері підготував промову українською, він її сам переклав (наразі він знає лише кілька слів українською)”, – каже франківка.
Також, як стало відомо згодом, Тері таємно поговорив з батьком Вікторії про одруження. Все пройшло чудово. В кінці січня Вікторію чекав сюрприз.
“Тері, як завжди, прилетів до Кракова, але сказав мені, що ми кудись їдемо на вікенд. Я наполегливо розпитувала, куди ж ми прямуємо, але до останнього він не зізнавався. Вночі перед поїздкою він каже: “Пакуй валізу для аеропорту. Ми виїжджаємо завтра вранці”, – розповідає дівчина.
Зранку вони приїхали в аеропорт, але Тері закривав очі Вікторії на всі інформаційні табло з маршрутами літаків.
“І вже аж коли ми сиділи в терміналі – були два вильоти – один в Цюріх, а інший в Рим. Всі люди зайшли на посадку до Риму, а ми далі сидимо. Думаю – значить в Цюріх. Але ні, він встає і ми останні забігаємо на посадку в Рим! Тут я вже почала підозрювати, що все-таки там він і освідчиться”, -каже дівчина.
Під час прогулянки містом, пара підійшла до всесвітньо відомого фонтану Треві. Там Тері став на одне коліно, а франківка заплакала від щастя.
“Тері попросив когось нас сфотографувати. І тут він присідає на одну ногу – я почала плакати від шоку! Всі нам опладували, потім ми пішли на дуже романтичну вечерю біля Колізею. Він розпланував цю поїздку ідеально”, – каже франківка.
Закохані почали планувати весілля. Це було нелегко, адже було обмаль часу – лише кілька місяців до літа. Важко було організувати усіх гостей, відіслати їм запрошення, забронювати авіаквитки, готель. Для святкування молодята обрали готель з рестораном “Рейкарц” – там і провели виїзну церемонію шлюбу. Весь свій весільний образ жінка придбала у Кракові. Сукню нареченій шили на замовлення. Запрошення на весілля наречена робила власноруч.
“Я вибаглива і хотіла щось дуже просте, без шифону та мережива, хотіла свій образ більш в аристократичному стилі. Фату також робили під мене, адже хотіла довгу і з квітами на кінці. Образ довершили зачіскою в стилі Мерелін Монро, котру робила моя мама.
Образ Тері – як справжнього шотландця – він був без білизни під кілтом, і всі за це питали.
Свій кілт Тері дістав як спадок від його дідуся. Також в його образі є багато деталей (сумка – sporran, де зазвичай зберігали флягу з віскі та необхідні речі, застібки на шкарпетки це flashes, в правій нозі в шкарпетку вставляється ніж, а ще спеціальне взуття та піджак з камізелькою. Запонки – модель літака (на якому він літає). На підошві взуття у нас було написано фразу з шотландської пісні “I’m gonna be’”.
На мені також була шотландський саш (шарф). Він такого ж самого тартану як і його кілт, на весіллі ми мали обряд – він закріплював його на мене за допомогою спеціальної брошки, котра була з їхньою національною квіткою (наш чортополох). Також ця квітка була у букеті та всіх інший декораціях. Традиція з шарфом символізує воз’єднання двох сімей (тобто приєднання мене до його клану), а кожен клан (сім’я) у Шотландії має свій тартан.
Також кілька друзів Тері на весіллі теж були у кілтах, тільки усі різного кольору. Звісно, ми мали українську традицію з вишитим рушником (ми на нього ставали – і той хто перший, той голова сім`ї) стали ми одночасно “, – розповіла Вікторія.
Не обійшлось і без проблем, адже в Україні прийнято робити зовсім інші типи весілль.
“З нашим весіллям було складно, ми мали дуже багато проблем з рестораном, несподівані неприємні сюрпризи в день весілля. Непрофесійна поведінка адміністратора та деяких дівчат-офіціанток нас та наших підрядників шокували, адже в Європі все зовсім по-іншому. Щодо хлопців-офіціантів, то вони були неперевершені: з них треба брат приклад усім. А ще, якщо б не наш координатор, все пішло б не по плану. Також було багато клопот з мовою, адже все мало відбуватись англійською та українською. Також у наших гостей з Британії загубився багаж, тому вони мали великий шопінг в “Велесі”. Але все пройшло чудово, усі гості були задоволені. А наші сім`ї вперше познайомились разом”, – каже франківка.