Невідома криївка-шпиталь біля Долини: як вона збереглася
Якщо більшість повстанських криївок до наших днів згнили й обвалилися, то в цій, під шаром листя і моху, виявився робочий колодязь та автентична підлога. Усередині – залишки ампул, листівок і старої медичної літератури.
У цій криївці діяв шпиталь ОУН під керівництвом медикині «Тамари» (справжнє ім’я — Ярослава Леонівна Семко). Тут, у безпеці та з проточною водою, «Тамара» виходжувала поранених бійців, пише OGOGO! з посиланням на RDZS.


Крім цієї в лісі діяло ще дві криївки УПА. У 1946 році підрозділ НКВС за підтримки літака ІЛ-2 спробував ліквідувати «буржуазних націоналістів». У результаті цих боїв літак розбився, а пілот загинув.

Під час досліджень літака, місцеві мешканці розповіли нам про невідому криївку глибоко в лісі. Вона захована на крутому схилі над потічком, де, навіть, зараз мало хто ходить. Повстанці ж добиралися туди «по воді», аби собаки не взяли слід.



На наше здивування легенда виявилася правдою! Перед нами лежала справжня криївка ОУН з оригінальними брусами підлоги та робочим колодязем. Останній навіть мав загату, яка дозволяла накопичувати і швидко зливати воду.




У криївці було дві кімнати: менша — 2х2 метри і більша — 5х3.5 метри. Усередині могло вміститися до шести осіб. Поруч зберігся стовбур дерева в якому маскували вентиляцію бункера.





Те, що ворог не зміг здолати силою, взяв зрадою. «Тамара» вирвалася з оточення але була важко поранена і померла наступного дня 28 березня 1946 року.

Після віднайдення на місці криївки встановили хрест і пам’ятний знак з інформацією про медикиню «Тамару».

Йти до криївки найлегше з села Вигодівка біля м. Долина, не потрібно переходити річку Свіча. Навіть з GPS-координатами знайти місце непросте завдання. Орієнтуйтеся на галявину з хрестом і каміннями, де була польова кухня. Прямої стежки до криївки немає, тому останні 500 метрів йдіть «по азимуту».



Місцеві краєзнавці дослідили та укріпили криївку. Знайдені артефакти передали в музей «Бойківщина» у м. Долина. Там планують окрему експозиція про діяльність медикині ОУН «Тамари».

