Як святкували другий Святвечір наші предки

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща – 18 січня за новим стилем – святкуємо “Голодну кутю” або другий Святвечір.

Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутю та узвар.

По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б’ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а “дідух” — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Уже геть ввечері, як стемніє, виносять з хати “дідуха”, несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і палять: пускають на “теплий дух”. Це — символічне палення зими, щоб “покинути кожух” — накликати весну. Коли все перегорить і нетривкий солом’яний жар погасне, дівчата розхоплюють попіл з “дідуха” і несуть на город — “щоб огірки родили”.

У цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — “безсмертником” або сухими васильками — “щоб Бог милував від злої напасти”.

На західному Поділлі, господиня або старша дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює хрести на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях — “від нечистої сили”.

Батько бере полумисок зі свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: “Дай Боже, і на той рік діждатися”. Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати. Молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг він кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — на дворі.

Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, “щоб хліб родився”. Чия ложка вночі “сама перевернеться”, той умре.

Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — “щоб добре плодилися”.

Вода, освячена в навечір’ї Богоявлення — “вечірня вода” — вважається святішою, ніж з Водохрещів, і вона “зглидлива на всяке лихо”.

Увечері, ще завидна, господиня світить лампу — “щоб кури неслися”. У цей день не можна кликати курей голосно, бо як почує зла сусідка і промовить: “Твої кури, мої яйця”, кури не будуть нестися.

На Щедрий Вечір, так само, як і на Святвечір, за старим народнім віруванням “тварини людською мовою говорять”, але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.

Традиція святкування Другого Святвечора на Галичині

В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині “Голодна кутя” святкується як Щедрий Вечір. Знову, як і на Святвечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять “дідуха” на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує:

“Віншую вас із щастям, здоров’ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров’ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Бог назначив вік!”

Перед вечерею батько “клячить” — стає на коліна перед образами і молиться Богові; за ним молиться і вся родина. Помолившись, батько сам сідає до столу і запрошує сідати всіх у хаті присутніх — як це було і на Святвечір.

Дівчата в цей вечір ворожать: збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками — “де пес забреше, туди заміж піду!”

В цей вечір у Галичині діти щедрують.  Окремі групи щедрівників ходять з “козою”. До “кози” галичани приспівують:

“Танцю, козуня, танцю, небога,
Дасть тя господар пів золотого…”

Прикмети на 18 січня:

Якщо під Хрещення сніг впаде – хліба буде багато, гречки, бджоли будуть добре роїтися.

Якщо сніг йде вранці, то вродить рання гречка, сніг опівдні – вродить середня, сніг ввечері – пізня.

Якщо в цей день буде завірюха, те ж саме буде і на масниці; якщо сильні південні вітри – буде літо грізне.

Якщо вночі зірок не видно, і небо похмуре, то грибів восени буде дуже мало.

Якщо людина народилася на другий Святвечір, то буде розважливою і спокійною.

Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах – чекай багатого врожаю.

Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.

Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.

Якщо чується гучний гавкіт собак, значить, весь рік полювання та риболовля будуть вдалими.

Вважалося, що якщо худобину 18 січня нагодувати кормом з домішкою снігу, то вона легко перенесе Водохресні морози.

Якщо курей 18 січня нагодувати снігом, вони будуть нестися весь рік.

Якщо хтось із членів сім’ї хворіє, його потрібно обкласти водохресним снігом, і хвороба відступить. Говорили, що такий спосіб допомагає при болях в ногах і голові.

Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.

Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.

Джерела: ВСВІТІ, “Українські традиції”.