Чому франківці пересідають в електрокари: три історії (ФОТО)
На дорогах Івано-Франківська все частіше можна побачити електрокари чи гібридні авто. У місті навіть з’явилася служба таксі, автопарк якої складається виключно із екомашин. Одні захоплюються електокарами, інші – досі не розуміють, що ж це таке.
Для читачів OGOGO! франківські власники електрокарів розповіли, чому не проміняють екоавто на машину з дизельними чи бензиновим двигуном та про рахунки за світло. А технічний директор “екологічної служби таксі” розповів, як реагують на транспорт франківці.
Роман Вархола, власник Chevrolet Spark.
Роман їздить електрокаром уже близько трьох років. Розповідає, що зазвичай заряджає авто вдома у гаражі. За один кілометр їзди платить близько 12 копійок. Чоловік установив двохзонний лічильник і вночі заряджає авто за півціни. Якщо акумулятор повністю заряджений, то на машині можна проїхати до 150 кілометрів. Але керманич зізнається, що дуже важко «витягнути» ці 150 кілометрів, тому що машина “надзвичайно шустра”.
“По мірках бензинових машин цей Chevrolet практично як спорткар – це божевільна динаміка”, – ділиться враженнями чоловік.
Роман зізнається, що люди, якщо і цікавляться «електричками», знають лише Tesla або Leaf. Для того, щоб його авто відрізняли, на машинні є наклейка «100% electric». Також на автівку звертають увагу через “лючок” на крилі для зарядного пристрою.
“Є цікавість з боку оточення. Усіх знайомих, яким було цікаво, протестдрайвив: кум одразу купив таку ж машину, дехто придбав електрокар іншої марки.
Однозначно, спочатку ціна лякає: автівка приблизно на 50% дорожча від свого бензинового аналогу. Але у рік від 2 до 3 тисяч доларів економиться на пальному. Все-таки є економія”, – каже власник електрокара.
Одним із недоліків екоавто є те, що не можна здійснювати поїздки на далекі відстані. Роман розповідає, що його найдальша поїздка на машині – до Буковелю. Чоловік з’їздив туди і назад із підзарядкою на курорті.
“Далі, до прикладу, у Львів ще не пробував їхати, але переконався, що не варто боятися: однієї зарядки вистачить на дорогу в один напрямок. Пока погуляти, походити по торгових центрах і Львову, авто підзарядиться і можна повертатися назад, витративши на “пальне” 15 гривень нічної зарядки. Якщо заряджаєшся десь по дорозі, зазвичай не просять за це кошти.
У мене в сім’ї не одна машина, але дружині, батькові, мені, якщо кудись потрібно поїхати, то електрокар – перший на підхваті”, – розповідає водій.
Чоловік радить купляти електрокар, у першу чергу, для комерційного використання. Але сам Роман майже не використовує машину для для отримання вигоди, більше – задля задоволення від їзди.
“Однозначно – це цікава покупка. Не можу казати, чи вона у сьогоднішніх реаліях себе окуповує як для повсякденної їзди, але те, що ця машина дає море задоволення – це так. Навіть потужні бензинові машини не дають такого “кайфу” і динамічної їзди, як ця машина, немає ніяких незручностей: переключення передач, включення турбіни, пониження передачі при обгоні. Тут постійно присутній крутий момент, і його дуже і дуже багато.
До того ж це щоденна економія: не потрібно щодня заїжджати на заправку. Хтось по 300 гривень на день витрачає на пальне, а тут лише приходять трохи більші платежі за електрику на місяць. Електрокар економніший у 10-20 разів, залежно від того, з яким авто порівнювати. Знову ж, відсутні усі фільтри-мастила. У цьому теж є левова частка економії. Гальмівні колодки – і ті не зношуються, тому що спочатку машина гальмує двигуном, заряджаючи батарею, а вже тоді гальмівними колодками.
Із витрат на технічне обслуговування залишається тільки гума і ходова – все”, – ділиться Роман та зізнається, що не проміняв би електрокар на звичну автівку.
“Електромобілі увійшли у моє життя і назавжди у ньому залишаться”, – каже водій.
Зараз Роман продає Chevrolet Spark, але у планах придбати Chevrolet ВOLT для власного користування. Також у планах у Романа – купити електричний Smart ForTwo ED для роботи (чоловік власник піцерії “Космопіца” і деколи заміняє доставника або допомогає йому з доставкою).
Тарас Назарук, власник Chevrolet Volt (гібридний автомобіль).
Основна специфіка машини полягає у тому, що перші 40-80 кілометрів вона проїжджає від електрики. Потім авто їде від бензинового генератора, який генерує енергію, і машина продовжує рух від електрики. Взимку час від часу включається бензиновий генератор навіть якщо батарейка повна – аби прогріти батареї. У звичайних же електрокарах просто зменшується дальність поїздки у середньому на 20%, тому що єдине джерело енергії – батарея, від якої йде обігрів і таким чином іде споживання йде електроенергії.
Тарас розповідає, що машина заряджається приблизно 4 з половиною години. Під час зарядки авто “пускає” у себе близько 11 кіловат електроенергії.
“Якщо брати звичайний тариф по максимальній ставці – 1 гривня 60 копійок вдома, то це виходить близько 17 гривень 60 копійок за 80-88 кілометрів. А на бензині машина споживає, як бюджетна малолітражка”, – каже власник екоавто.
Chevrolet Volt – машина «С» класу і коштує стільки ж, як і звичайне машина класу «С» – бензинова чи дизельна.
“У машини дуже багато суцільних плюсів: безшумність, економія, збереження екології, висока початкова швидкість автомобіля, тобто дуже швидкий розгін, що для мене, як водія, важливо. Наприклад, я їду зі швидкістю 80 кілометрів на годину, просто натискаю на кікдаун, і машина просто підривається.
Тобто немає якихось мінусів – я їх не відчув. Мінус лише у тому, що мала дальність ходу на електриці – і все. Я б проміняв електрокар тільки на електрокар”, – каже власник автівки.
Цікаво, що у людей досить незвична реакція на авто – особливо у молодих, зазначає Тарас. Люди дивуюються, як автомобіль їде і яка в нього потужність.
Чоловік розповідає, що придбав автомобіль тому що, по-перше, для нього важливий екологічний стан довкілля.
“По-друге, я для себе зрозумів, що у середньому 90% свого часу проїжджаю 50 кілометрів у день, але 10% залишається на далекі подорожі: Київ, Одеса, закордонні міста. Це свідчить про те, що я 90% їжджу на електромобілі, а 10% – на звичайному автомобілі з двигуном внутрішнього загоряння. Якщо я куплятиму іншу машину – для дружини, дітей, то це буде тільки електромобіль. Через те, що одну машину ми б мали у такому випадку для дальніх поїздок, а одну – для повсякденного користування. Якщо, до прикладу, у одній із найпопулярніших моделей електрокарів «Nissan Leaf» є обмеженість ходу, то у цій машині обмеженості у дистанції нема через те, що є бак на 35 літрів. А зараз, як ми знаємо, трохи простіше із заправками бензиновими, ніж електричними”, – розповідає Тарас.
Щодо заправок, то, за статистикою, 99% усіх людей, які їздять на електромобілях, заряджають авто у домашніх умовах. Зазвичай виходить так: власник приходить додому і ставить на зарядку мобільний телефон, ноутбук і автомобіль. Тобто як такої зарядки авто не потребує. Але у Франківську вже є електрозаправка і найближчим часом у планах відкрити ще чотири, тобто мережа розвивається. Сам франківець ще жодного разу не заряджав авто на заправці.
Через те, що люди ще не зовсім звикли до присутності електрокарів на вулицях міста, час від часу виникають курйози.
Тарас Назарук згадує випадок, який стався, коли тестував «Nissan Leaf» (Тарас співвласник салону електромобілів та гібридів Volt).
“Їхав із Тернопільщини до Івано-Франківська. Перед Клубівцями є досить великий прямий горб. Я рухаюся по правій смузі – легенько, акуратно. І тут їде машина на великій швидкості (я вже потім зрозумів, що «Ланцер»), який мене обганяє вгору на швидкості близько 120 кілометрів на годину.
Я ж їхав зі швидкістю близько 60-80 кілометрів на годину. Дивлюся і думаю: «Ану посміюся трохи з них». Я як дав газу, то авто так “прорвало”, що я “вилетів” 150 кілометрів. У “Ланцері” сиділи десь четверо хлопців і всі вони дивилися на мене великими очима.
Пройшло близько місяця – ми відкрили тоді вже салон – і приходить до мене чоловік. Він каже: «Слухайте, що у вас за машини такі?” А та сама машина, яку я тестував, стояла під салоном. Я кажу, що електричні, починаю розказувати. І він мені розповідає: «Ви не повірите, у мене “Ланцер”, двохкубовий мотор, там розгін швидкий. Їдемо ми з товаришами зі швидкістю 120 кілометрів на годину, і їде собі «Nissan Leaf» такий, як у вас, і ми його обганяємо. Він як, – каже, – дав газу, то ми просто не зрозуміли, що сталося”, – розповідає Тарас.
Роман Вархола каже, що йому кумедно, коли на світлофорі від його автівки не може відірватися BMW X5.
“Водій не знає, що з машиною діється. Це теж дає часткове задоволення, коли авто дивує своєю потужністю, хоч і маленька, непримітна, інші машини”, – зізнається власник електрокара.
Проте екоавто доволі швидко набирають популярність серед франківців. Ігор Рибіцький є технічним директором служби “СІТІ ТАКСІ”, автопарк якої складається виключно з екомашин.
Ігор розповідає, що ідея створити службу таксі, яка б обслуговувала клієнтів виключно на електромобілях, виникла відносно давно. У частих поїздках за кордон (Європа, США) чоловік спостерігав, наскільки інтенсивно розвивається мережа зарядних станцій для електромобілів та росте кількість самих електромобілів.
“Використання такого виду транспорту, зрозуміло, позитивно впливає на якість атмосферного повітря, особливо у містах. Зважаючи те, що Івано-Франківськ є відносно невеликим та «доступність» електромобілів із пробігом рівним середньому пробігу традиційного таксі на викопному паливі, було вирішено започаткувати Сіті Таксі. Крім того, нам здається, що у нашому місті практично немає служб таксі належного (європейського) рівня. Серед містян є запит на чисті автомобілі, ввічливих водіїв, можливість оплати картками тощо. Наша служба таксі є спробою відповісти на такий запит”, – каже Ігор Рибіцький.
Наразі в Сіті Таксі клієнтів обслуговують 4 електромобілі марки “Nissan Leaf”. Найближчим часом планують ввести в експлуатацію ще чотири автівки тієї ж марки. Всі автомобілі не “старші” трьох років та ніколи не експлуатувались у нашій країні. Тарифи на рівні тарифів інших служб таксі в Івано-Франківську.
“Якісне не може бути дешевим, але воно може бути доступним”, – каже власник.
Однак екотаксі не працюють уночі з декількох причин.
“Ми міська служба, і це зрозуміло з назви. Наше місто після 22:00 практично засинає і рано прокидається – ми працюємо у ритмі життя містян. Крім того, вночі наші машинки заряджаються. Таке рішення прийняли ще на початку обговорення самої ідеї Сіті Таксі – ми не плануємо конкурувати на цьому етапі зі службами, що працюють уночі. Але якщо наші клієнти дадуть нам зрозуміти, що потребують наших послуг вночі, ми відповідно відреагуємо”, – каже пан Ігор.
Чоловік також зазначає, що конкуренція відчувається: машин поки що не багато і в “годину пік” служба не в змозі обслужити всіх охочих клієнтів.
“Проте ми стараємось виконати замовлення вчасно. Багато клієнтів розуміють і готові додатково почекати, багато замовляють заздалегіть. Є декілька постійних, яких ми обслуговвуємо щодня У визначену годину та за тим же маршрутом. Нещодавно ми обслужили свого 1000-го клієнта. І приємно, що кількість викликів щодня зростає”, – зазначає Ігор Рибіцький.
Власник служби таксі також зізнається, що люди реагують по-різному на авто. Переважно – це позитивні відгуки та побажання. Негативні відгуки враховують і рухаються далі.
Поки ще рано говорити про окупність проекту, хоч вкладено коштів немало, каже Ігор Рибіцький. Про це можна буде сказати пізніше, зараз усі надходження реінвестують.