Кузьма Скрябін про патріотизм, щастя та любов до близьких
17 серпня 1968 року народився один з найвизначніших українських сучасних артистів — Андрій Кузьменко, також відомий як Кузьма Скрябін. Кузьменко був відомий не лише своєю музикою, яку створював разом з гуртом «Скрябін», а й добіркою письменницьких робіт та роботою на телебаченні. Проте всенародну любов він здобув за свою відвертість і чесність, за те, що не боявся висловлювати свої думки та демонструвати погляди, за те, що не зраджував свої ідеї та переконання. У день народження Кузьми vogue.ua згадує одні з найкращих настанов з його особистого «кодексу честі».
Андрій Кузьменко у фотосесії Roxy Less (фото: @skryabinofficial у Facebook)
«Мені кайфово. Я навчився жити з тим, що маю».
«Найголовніше — не срати тим, хто навколо тебе».
«Маю багато кумирів. Схиляю голову перед Клуні. Він такий стриманий. Джеймс Стонтон — чувак, на якого хочеться бути схожим будь-якому нормальному пацану. Він дуже кльово виглядає і б’ється. У музичному плані — таких купа, і більшість із них удвічі молодші за мене».
«Я у свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому — вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному — гинуть люди, а в другому — абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші й абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні».
Андрій Кузьменко у фотосесії Roxy Less (фото: @skryabinofficial у Facebook)
«Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна».
«Якщо немає націоналізму — немає нації. Я так до цього ставлюся. Націоналізм має бути не агресивний, він повинен бути дипломатичний, інтелігентний, і тоді я його підтримую».
«Якщо всі мовчать, то всім все подобається. Руїна в нас всередині».
«Усі ці вишиванки на машинах, жовто-блакитні паркани, пофарбовані по іржі… Ці люди дотримуються якоїсь своєрідної естетики. Бо якщо ти робиш надовго — то малюй під лінійку, очисть від іржі… Я б не хотів, щоб в моїй країні були такі паркани або зупинки, на яких „Слава Україні“ косо-криво написано. Ось така й країна, у принципі, як ті написи».
Андрій Кузьменко у фотосесії Roxy Less (фото: @skryabinofficial у Facebook)
«Ми любимо один одного й уміємо прощати, тому нам цікаво бути разом. Ми можемо послати один одного, але тут же обійняти й поцілувати. Але це треба виростити, як квітку. Цього не розкажеш — це треба прожити».
«Помітив, що для того, щоб зробити людину щасливою, не потрібні якісь величезні простори. Досить напружити фантазію й облаштувати той мінімум, який вже є, щоб почуватися краще».
«Колись Чехов сказав дуже життєву річ: кожна дія, яку ми робимо зараз, вже в цей момент впливає на наше майбутнє. Можна опустити руки, сказати: немає грошей, немає бажання… А можна засукати рукави й уже зараз починати плекати своє майбутнє!».
«Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися й ростити собі горб від того, що навколо самі проблеми».
«Що більше хочеш від життя — то менше воно хоче тобі дати».
