Мистецтво з присмаком кави. У Франківську проведуть "латте-арт" батл
Які асоціації у вас виникають при слові кава? Обсмажені зерна, приємний аромат, ранок. А яку каву ви п’єте? З вершками, молоком чи звичайну? Для вас це всього лиш чорний напій у чашці? А якщо ми посміємо завірити вас, що кава це мистецтво?
“Латте-арт” – про нього, а також про “кавову” подію у Івано-Франківську розповідає головний суддя конкурсу з “Латте-арту”, який відбудться найближчим часом у нашому місті, шеф-бариста “Custom Coffee school” Александр Беницький .
Класичний латте-арт вперше з’явився в Італії. Мистецтво кавового живопису засноване на особливому способі вливання спіненого молока в традиційну каву під час приготування капучино або латте.
У Івано-Франківську третій чемпіонат по лате-арту Pitcher King відбудеться 12-13 червня. Місце проведення: Промприлад. Реновація.
Про початок “латте-арту”
-Все почалось у 1989 році, коли бариста з Америки побував у Італії. Там він побачив, як вони створюють малюнки на каві і з захопленням привіз цю ідею на батьківщину. Це був Девід Шоммер. Саме він й почав популяризувати латте-арт культуру у США у 80-их, 90-их роках.
Ну і звісно ж не можна забувати про таку відмому постать, як Луїджи Лупі. Його називають «Містер Капучіно», він вважається світовим баристом. Адже займається латте-артом вже більш ніж 30 років та заснував свою школу латте-арту.
Якими якостями та знаннями повинен володіти бариста?
-Перш за все, бариста повинен бути відкритим та добрим, адже багато часу спілкується з людьми. Комунікабельність дуже важлива у цій професії. Коли презентуєш свою роботу, ти повинен бути привітним, та розуміти гостя. І звичайно ж охайність – не лише зовнішній вигляд повинен бути хорошим, але й робоче місце та техніка. Чистота дуже важлива.
Коли у вас виниклобажання займатись латте-артом?
-Я художник за освітою, малюю давно. А з кавою працюю вже більше 13 років. У 2013 році почав серйозно цікавитись цим мистецтвом. Працював у кав’ярні, одного дня зламався кавовий апарат і я викликав техніка. Той приїхав, зробив свою справу та заварив правильну каву, а потім намалював на ній «Розету». Я змотивувався, захотів також навчитись. Так і почалось моє захоплення латте-артом. Почав дивитись відео на ютубі, читати про техніки.
Для латте-арту підходить будь-яка кава?
-Для арту так. А на змаганнях кава повинна бути середнього або темного обсмаження, обов’язково 100% арабіка і вона повинна бути свіжою (тобто не більше 15 днів з дня обсмаження).
Які малюнки і категорії у “Латте-арті” ?
-Перші малюнки були досить примітивними, простими. Найпершими вважаються малюнки «Розетта» та «Серце». Спочатку як категорії, тобто тематика малюнків була більш абстрактною ніж зараз. Малюнки: собака, індіанець, лев. Якщо малювали тварин, то це була суто одна тварина, наприклад собака, лише з одного ракурсу. Зараз же, все прогресувало настільки, що дивлячись на малюнок можна визначити конкретну породу собаки. Коли ж малювали ведмедя, це було примітивно, зате зараз видно чіткі контури лісу або ж дрібні деталі. Власне інструмент яким малюють називається латте-арт пен.
Скільки часу йде на те, щоб «прикрасити» одну чашку?
-В середньому на конкурсі дають 8 хвилин щоб прикрасити 4 чашки. Це близько 2-ох хвилини на одну чашку.
Каву потім п’ють?
-Ні, на жаль після конкурсів каву не п‘ють. Її потім виливають. Раніше на перших конкурсах журі враховували смак напою, а зараз ні. Зате на майстер-класах та тренуваннях даємо куштувати напої всім охочим.
(Сміється) – Коли я починав займатись цим, перед першими змаганнями використав 20 ящиків молока. Це ще не багато.
Ще робите об’ємні малюнки з піни?
-Цей тренд пішов з азійських країн, в Україні цим ніхто не займається, принаймі я не знаю таких. Взагалі це не вважається латте-артом. Адже 3-Д арт з піни, має право на існування як якийсь інший вид мистецтва, та за критеріями латте-арту піна повинна бути шовковистою. В цьому випадку ж навпаки – використовують піну, аби були бульбашки.
Як простій людині визначити, чи хорошу зварили каву?
-Звичайний споживач може мабуть лише візуально оцінити арт. Прості критерії -це загальне враження, а також контрастність. Це означає, що малюнок повинен бути чітким, білі деталі- повинні бути білими, без входів за межі. Тобто чистота елементів.
У вас є улюблений малюнок, який найчастіше виконуєте, чи можливо якийсь малюнок найчастіше просять зробити клієнти?
– Є, навіть два. Це мої авторські техніки. Для жіночої половини малюю квітку «Троянду» а для чоловіків «Тризуб». Всім завжди подобається.
Між баристами є конкурси з “латте-арту”. Розкажіть, як вони відбуваються та які критерії ?
-Першою є візуальна оцінка. Вона складається з 2-ох етапів. Візуал – коли учасник показує фото роботи, яку виконуватиме. Та друга частина – ідентичність. Тут важливу роль відіграє не лише ідентичність виконаної роботи з тією, що презентували спочатку, але й щоб малюнок у 2 чашках, які зробив бариста – співпадав. Ідеальним вважається коли професіонал робить усі малюнки однаковими. Тобто якщо у нього замовлять 10 чашок, він повинен зробити їх ідентичними. Оцінюють також якість піни. Не повинно бути бульбашок. І звісно ж оцінюють сам малюнок. Колір, контрастність, симетричність – якщо це малюнок який має дзеркальне відображення -воно повинно бути ідентичним. А також гармонійність – малюнок має бути у центрі чашки, не надто маленьким, але й не завеликим, щоб коли береш чашку у руки- було зрозуміло, що намальовано.
Які у вас очікування від змагань з “Латте-арту” у Івано-Франкіську?
-Я очікую загального покращення рівня латте-арту в Україні, а також розповім по-секрету, цьогоріч буде й випробування на «оригінальність». Бариста повинен розвивати не лише себе, але й арт загалом, раніше використовували суто малюнки які бачили в інтернеті, це не призводило до прогресу. Саме тому, ми додали завдання «Малюнок на тему Івано-Франківська».
Нам відомо, що наразі кількість учасників – 32. Партнерами виступають: Gemini Espresso, Bean and Liquor, Delikacia, 23 Ресторани, Promprylad. Renovation. Організатори: ініціативна група Anastasiya Solyanyk та Алёна Дунаева, 23 Ресторани. Вхід для глядачів безкоштовний і без кави ніхто не залишиться.
