Що спільного має почуття гумору і хвіст павича?

Почуття гумору може служити рекламою для залучення протилежної статі.

Про це у своїй книзі «Еволюція людини: мавпи, кістки і гени» розповідає відомий біолог, палеонтолог і популяризатор науки Олександр Марков.
«Деякі експерти припускають, що такі властивості, як почуття гумору і щедрість, цілком можуть бути аналогами павичевого хвоста у людини», – пише Марков.
Мовою біології це означає, що почуття гумору могло розвинутись завдяки статевому відбору, хоча для виживання і турботи про потомство воно не є необхідним (на відміну, скажімо, від інтелекту або доброти, які теж розвинулись під дією статевого відбору). Справа в тому, що почуття гумору може свідчити про наявність найбільш цінних і важливих якостей, таких, наприклад, як інтелект. Безпосередньо перевірити такі гіпотези, на жаль, неможливо. А ось результати, які випливають з цих гіпотез, – дуже навіть можна.
Інтелект, доброта і розуміння – це найважливіші критерії при виборі шлюбного партнера для усіх вивчених видів людських культур. Цей факт вчені встановили вже давно. Є дані про те, що чоловіки в цьому питанні лукавлять, а жінки дають чесні відповіді. (Можливо, це пов’язано з тим, що чоловіки, як відомо, при виборі партнерки частіше ласі на зовнішню красу, ніж на якості, які можна усвідомлено розвинути. Зізнатися ж в цьому, навіть самим собі, ймовірно, ніхто не хоче.

Проте, інтелект є хорошим показником пристосованості людини, тому люди (найчастіше, жінки, оскільки саме чоловік «має» грати роль годувальника сім’ї) і вибирають розумних шлюбних партнерів – це еволюційно осмислено. Однак, прямих даних про те, що існує залежність між інтелектом і почуттям гумору, як не парадоксально
до недавнього часу не було. Звичайно, багатьом людям це здається абсолютно очевидним (і навіть самим ученим, які це вивчають) – наука часто змушена займатися, здавалося б, абсурдними речами, оскільки того вимагають наукові методи, тому «не смійтеся над вченими», радить Марков, вони і самі прекрасно розуміють, що доводять, що Земля кругла.
Для того щоб перевірити, чи залежить почуття гумору від інтелекту, психологи з США провели експеримент зі 185 студентами-добровольцями. Для початку студенти були протестовані на рівень інтелекту (за допомогою тесту Равена), а потім пройшли тестування «великої п’ятірки», в ході якого психологи визначали рівень п’яти якостей кожного з учасників: відкритості, сумлінності, екстраверсії, приємності в спілкуванні і невротизм.

Після цього студенти виконали три завдання, в ході яких у них «перевірялися» різні аспекти почуття гумору. Студентам показували фотографію незнайомця, і вони повинні були заповнити жартівливу анкету від його імені. В анкеті були такі пункти: «професія», «про мене», «хобі / захоплення», «мій типовий день», «моя життєва філософія». Потім студентів чекало наступне завдання, в ході якого їм треба було придумати якомога смішніші відповіді на питання: «Якби ви могли ненадовго опинитися в шкурі тварини, якою твариною ви не хотіли б стати і чому?»; «Як зробити сімейне життя захоплючим після перших двох років?» і «Що буде зі світом через сто років?». Останнє завдання повинно було визначити «рівень» невербального гумору добровольців, від яких було потрібно намалювати смішні зображення тварин (мавпи, восьминога, жирафа і пінгвіна) і людей (професора, політика, бодібілдера і художника).
«Рівень» гумору оцінювало журі, до складу якого увійшли 28 студентів. Зрозуміло, що оцінка проводилася анонімно, ніхто з членів журі не знав, хто намалював той чи інший портрет або придумав ту чи іншу фразу. В цілому, оцінки журі виявилися низькими, але в тому, як вони були розподілені, виявлялись певні закономірності. З’ясувалося, що найсильніше почуття гумору залежить саме від інтелекту. Слабше корелює з почуттям гумору екстравертність.
Інші особистісні якості не залежать від почуття гумору, судячи з виставлених оцінок. Цей експеримент ще раз підтвердив також дані інших досліджень про те, що чоловіки в середньому жартують смішніше, ніж жінки. Це і зрозуміло, оскільки гумор дає більше переваг чоловічій статі, ніж жіночій, при виборі шлюбного партнера. Зате позитивна кореляція між інтелектом і почуттям гумору у дівчат виявилася навіть сильніше, ніж у юнаків, незважаючи на те, що перші в цілому жартували менш вдало.
Таким чином, почуття гумору все-таки, ймовірно, залежить від інтелекту, причому, в обох статей. Тому люди (як уже було сказано вище, частіше жінки) люблять тих, у кого розвинуте почуття гумору і намагаються вибирати собі шлюбного партнера, який володіє цим почуттям. Але почуття гумору – лише непряма ознака того, що у людини все гаразд з інтелектом, тому, його можна назвати своєрідною «піар-акцією», павичевим хвостом, за допомогою якого можна подати сигнал (найчастіше, він виходить від чоловіків) потенційній партнерці: «Дивися, який я розумний!».