Сніданки увесь день: foodporn Ivano-Frankivsk: ревізія Avocado Babes
Сирнички, смузі, тости та кава. Звучить, як ваш ідеальний сніданок? А що якщо ми розповімо вам про новенький франківський заклад, у якому посмакувати сніданками можна впродовж всього дня?
У серпні в Івано-Франківську відкрив свої двері для відвідувачів новий заклад Avocado Babes. Сюди можна прийти на ситний і смачний сніданок і вдень, і ввечері. У меню є багато сніданкових пропозицій, а фішкою закладу стали страви з авокадо.
Ми завітали в Avocado Babes вранці, близько 11. Одразу при вході персонал привітав нас та запросив всередину. Столик обрали самі, у двох залах були зайняті 4-5 столиків, це майже половина посадки, адже “Авокадо” маленький і досить затишний. Ми сіли у більш людному залі, до нас підійшла офіціантка та пояснила, що наразі заклад працює в тестовому режимі та подала паперове меню. Це нас не здивувало, адже це нормальна карантинна практика багатьох ресторанів під час карантину.
Власне варто наголосити на тому, що заклад відкрився під час карантину і всіх вимог безпеки тут дотримуються. При вході на столику видніється санітайзер, а персонал у масках та рукавичках.
У коментарі журналістам видання власник закладу Тарас Пиварчук розповів, що бере безпосередню участь в роботі закладу і любить своїх відвідувачів та хоче враховувати їхні побажання.
“Мені дуже імпонують заклади європейського зразка, де власники самі приймають участь у робочому процесі, тобто не тільки займаються бухгалтерією, постачанням, але і приділяють увагу клієнтам, цікавляться їхньою думкою, а ще стараються пізнати відвідувачів ближче, так як «вдома»- кожна бабуся, любляча мама знає, що її дитина любить в першу чергу. Тому тут присутня ідея “скажи чого б тобі хотілося, і обов‘язково зробимо все для втілення цього””, – каже Тарас.
Також власник “Авокадо” радить звернути увагу на сирники, що за його словами “полонять смаком дитинства, а також крем-супи, їхнє розмаїття в нас найбільше у місті”. Дітям він рекомендує шоколадний фондан, і супчики.
Тарас каже, що назва “авокадо”, – це свого роду аналогія.
“Тут ідея в тому, що якщо правильно зберігати і тримати не в холодильнику, чи десь на закинутій поличці, фрукт обов‘язко достигне і з нього можна приготувати смачний делікатес, так із людьми – якщо проявляти до них повагу та цінувати, вони розвивають тільки позитивні якості, а якщо нехтувати, відповідно черствіють та закриваються, така аналогія”
Маски офіціанток та загалом їхній лук – особлива тема для опису. Я дуже люблю деталі, тому не могла не звернути увагу на те, що теплий зелений колір, який простіше кажучи можна назвати “кольором авокадо”, повторювався як в інтер’єрі, так й на вбранні обслуговуючого персоналу. Працівниці були вбрані у зеленкуваті фартухи із коричневою кишенькою посередині. Таке оригінальне рішення робило професійний одяг схожим на половинки авокадо. Маски були ідентичні по кольору з фартушками.
Щодо меню, то воно доволі маленьке: всього 19 позицій та напої. Проте тут вас здивують гофрами з креветками, супом з крабом та млинцями з червоною ікрою. Є 7 варіантів для сніданків: сирники за 65 гривень, фірмова вівсянка з сезонними фруктами, за яку просять 58 гривень. Також в “Авокадо” можна покуштувати смузі боул за 98 гривень, яєшню з лососем і спаржею, яка коштує 108 гривень. Є тут й тости з авокадо і яйцем пашот за 67 гривень, а також тости з пастою з авокадо, спаржею та вареним яйцем за 75 гривень і дуже зелений тост за 58 гривень.
Салатів є всього три позиції – вони вартують від 65 до 93 гривень. Звісно ж є салат, у який входить авокадо, також представлений салат з куркою на грилі.
Основні страви у Avocado Babes: млинці з червоною ікрою за 79 гривень, гофри з моцарелою та креветками – 133 грн, бургер із камамбером – 145, стейк з лосося з овочами за 174.
Супів є всього два: гарбузовий крем-суп із крабом за 75 гривень та суп тижня за 55. Також є два десерти і напої.
Ми замовили сирники, смузі боул, гарбузовий крем-суп з крабом. З напоїв наш фотограф Юра вибрав лимонад, я ж попросила капучино, і шоколадний фондан із соусом ківі.
Страви та напої принесли досить швидко.
Капучино, яке мені принесли, не було нічим особливим, проте й не було несмачним. Подача в одноразовому стаканчику (через карантин). Я так і не допила його.
Хоч подати Юрин лимонад у бокалі карантин не завадив. Сам напій був смачним, мав насичений смак і дійсно віддавав лимоном, а не хімічним сиропом, хоч колір насторожував. Напій був з льодом та прикрашений листком коктейльної м’яти. Порадувала трубочка, вона не з пластику. Взагалі, про те, що заклад еко-френдлі, ми ще поговоримо згодом. Трубочка була паперовою, але дійсно призначеною для холодних напоїв, з неї було зручно пити і через 5 і через 20 хвилин, вона не те, що не розлізлась, взагалі не змінила форму. Вистояла до кінця.
Згодом Юрі подали гранолу, вона були прикрашена малиною та іншими ягодами, а також шматочками коксу, сам смузі зі смаком ківі. Ми спитали офіціантки, з чого складається смузі і вона розповіла що воно буде із смаком цитрусових та персиком, але найбільше чути було ківі, а персика ми не почули зовсім, як і цитрусових.
Гарний зелений колір та красива подача, але для мене їсти саме це смузі ложкою було дивно, я звикла їх пити. Якщо це справді смузі-боул, то він має бути із заморожених фруктів, бути трохи інакшої консистенції . Проте смак був дійсно божественним!
Гарбузовий крем-суп. Він був смачний, правда зовсім без спецій: довелося солити і перчити. Подається він посипаний паприкою, але її майже не чути.
Також суп прикрашений базиліком та шматочками сиру, а щодо смакових якостей – шматочки краба дуже гарно поєднані з гарбузовим смаком. Суп мені дійсно сподобався, він дуже ситний, оригінальний та корисний.
Далі спробували сирники, їх прикрасили малиною і чорницями. Подача гарна, в порції 4 штучки. Сподобалась форма, і вони достатньо великі, ними наїдаєшся, а головне вони не “забиті”, сир смачний без сторонніх запахів.
Зверху сирнички посипані пудрою, до страви додається соусник зі смородиновим варенням. Варення дуже солодке і гарно поєднується з стравою.
Повернемося до питання еко-френдлі. У закладі одноразові прибори (через карантин), але не пластикові, а дерев’яні. Це тішить.
Їсти такою ложкою не надто зручно, а ніж практично нічого не ріже, але варто потерпіти заради матінки планети. Тарілки також не пластмасові а паперові, і якщо смузі та суп їсти з цих тарілок ще було нормально, то тарілки на другу страву дуже незручні.
Коли мені подали фоколадний фондан, я ще їла суп. Коли подати десерт офіціантка не запитувала, тому й подала, коли сама вважала за потрібне. Десерт постояв хвилин 10 поки я їла інші страви, зрозуміло, що він вже не був гарячим, і шоколад не потік, але це суто моя помилка, варто було самій попросити подати його в кінці.
Щодо смаку, то фондан дуже шоколадний, аж занадто. Поєднання морозива пломбір та фондану вже нікого не дивує, а от ківі було чимось свіжим і врятувало ситуацію. Проте ця тарілка, на якій і гаряче тісто і морозиво, до кінця вже майже розлізлася. Їсти десерт зі смаком картону – така собі ідея.
За наше замовлення у сумі ми заплатили 370 гривень. До слова,
безконтактна технологія оплати «PayPass» у закладі не працювала, тому нам принесли картку, не реквізити, а реальну картку, на яку ми мали перерахувати кошти. Таке у мене було вперше, це було дивно. Кажу офіціантці “це ж небезпечно, хтось може з реквізитами і трьома цифрами ззаду розраховуватись в інтернеті цією карткою”. Офіціантка відповіла “ми довіряємо своїм клієнтам”, а Юра показав скріншот екрану, де переказав кошти на цю картку.
Юра вирішив перевірити вбиральню. Там на підлозі був папірець, а у самій кабінці паперу не було. Проте загалом на перший погляд чисто.
Щодо інтер’єру, він став спокійнішим, ніж у закладі “Крендель”, що був тут до цього, але й менш цікавим, як на мене. Сподобалось, що були живі квіти при вході. Гарно, що є живі вазони і вони всі однакові. Кольори спокійні та трендові, в інтер’єрі переважають тканини .
Загалом у закладі нам сподобалось. Тут смачно і ситно, є цікаві страви, але мало напоїв. Є помилки, які “Авокадо” ще має час виправити. Тут хотілося б прокидати свій організм корисними сніданками і бігти у справах в центр.
Ревізію коштом редакції провели Єва Жасминова та Юрій Валько.
